Всіх житті не навчиш

98

Мама! Я тебе люблю, але ти задовбали!

Моя мати — вчителька початкових класів зі стажем. Все життя існувало тільки дві думки: її і неправильну. Вона ніколи не бачила в своєму оці колоди, зате в чужому помічала навіть смітинку.

«Сядь по-іншому, мені не подобається на тебе дивитися». Я у своїй квартирі, так само як і ти, і я буду сидіти так, як мені зручно!

«Додому не пізніше одинадцятої. Як затримаєшся? Яке весілля у друзів? Я не можу засинати без тебе, а мені завтра на роботу в сім годин вставати! Хамка, друзі їй дорожче матері!»

«Що значить після роботи не додому, а до хлопця на годину? Я тобі забороняю! Що його батьки подумають, раз ти ходиш до нього додому?»

«Він неправильно одягнувся. Не можна одягати коричневі штани і білу сорочку на важливі заходи, це непристойно. Що значить хто це сказав? Якщо ти елементарних правил не знаєш, про що з тобою говорити?»

І кожна така фраза обов’язково закінчується словами: «Боженька бачить, як ти мати не слухаєш», «Я твоя мати, значить, буде так, як я сказала» або «Я завжди права, тому що я мама!»

Мама вчить жити всіх сусідів, друзів, чоловіка, але найбільше дістається, звичайно, мені.

А мені тим часом вже 23 роки. Забезпечую себе сама, кожен місяць допомагаю грошима. Після роботи я йду додому, бо мама буде нервувати. Я не можу не те що жити, навіть ходити в гості до хлопця! Прецеденти були — мама істерить до «швидкої допомоги» на тему невдячних дітей і того, що подумають люди. Конфлікти затягуються, тому що своєї думки вона не змінює ні за яких обставин. Вона не може бути не права.

Авторитетні, владні, безкомпромісні батьки, ви задовбали своїх дітей!