Прикмети — до задалбыванию

75

Займаюся танцями десять років. Нещодавно був черговий концерт. Всім треба нафарбуватися. Як зазвичай, у кімнаті, яку нам надали для перевдягань, дзеркало одне. Звичайно ж, все навколо нього товпляться. Раптом вигук:

— Не можна виглядати в одне дзеркало!

Поїхала в табір. Сидимо на ліжках. Балакаємо. Приходить прибиральниця, починає мити підлогу. 16-річна дівчина в жаху схоплюється і каже всім:

— Вставайте, швидше, давайте!
— Що сталося?
— Не можна, щоб під вами мили підлогу!

Поїхала в гості з ночівлею. Заправляємо ліжко. Подушки довелося тимчасово покласти на стіл.

— Приберіть подушки зі столу, це до небіжчика!

Сидимо за столом. Хлопця попросили налити води. Він наливає до країв.

— Ой, ти мені прям повну життя!

Вирішила сісти за кут столу — іншого місця не було.

— Ні, йди звідти швидко! А то одна все життя будеш!

Знову в гостях, інша родина. Знову сідаю за кут столу.

— Ой, розумниця, що туди села! Завжди буде свій кут!

А всі ці:

— Що ж ви сміття-то вночі викидаєте?

— Не мій голову перед іспитом!

— Поклади п’ятак в черевик.

Якщо вам з прикметами живеться добре, це прекрасно. Але мені дивовижно живеться і без них. Так давайте ж не будемо міняти нічию життя. Просто не нав’язуйте мені свої погляди і звички.