Мальдіви — вчорашній день

21

Я директор малого підприємства. Може бути, я якийсь незвичайний директор, але я вважаю, що нічого нікому не винен.

— Ти шо, не можеш одного виручити? Всього 15 штук треба! У тебе машина більше лимона варто, не можеш дати в борг, чи що?

Ага. Вона мені подобається. Я навіть взяв кредит на три з половиною року, щоб її купити. Треба виплачувати. Кожен місяць. Калькулятор дати?

— Поїхали на дачу на шашлики на вихідні!

Не питання. Гроші є? Немає, так? Точно, я ж зовсім забув, що я жид і олігарх. Тільки от ти з батьками живеш, заробляєш тридцятку, вони тебе годують, платять за квартиру, а ти їм ні хріна не допомагаєш і сплачуєш лише інтернет. А я живу з дівчиною, плачу за її навчання і за наше житло.

— Чому у тебе телефон такий небезпечний? Купив би собі нормальний!

А чому ти мутант, який ходить в дірявих шкарпетках, але з айфоном?

— Чому ти в Анапу відпочивати їдеш? У багатих свої примхи?

Дак ми туди з Ромкою Абрамовичем на яхті пливемо. Я йому пропонував на Мальдіви, він сказав, що це вчорашній день.

Єдиний друг, який не задає мені ці питання — моя собака. Ось кому Екшн сно без різниці, скільки я заробляю. Бережіть справжніх друзів!