Добре бути кошкою, добре собакою

16

Громадяни, це нікуди не годиться. Йду по асфальтованій доріжці, що з’єднує дві великі дороги. Переді мною — мати і син. Зупинилися посеред доріжки. Мати знімає дитині штани і характерним звукоподражанием пропонує синові вирішити нагальні проблеми фізіологічного толку прямо тут і зараз. Посеред доріжки. Тобто і йти зніяковіло тому нерозумно, і продовжувати шлях повз них неприємно. Що характерно, з боків доріжки кущі, дерева, травичка. На будь-який смак, чорт забирай!

Цікаво, ця матуся має своєрідні погляди на природні потреби людини? Або ж вона образилася, якби в її під’їзді, ліфті або під вікнами неуважаемые нею громадяни Землі виробляли дії того ж штибу?